http://www.blogger.com/img/blank.gif

Caros amigos, Embora eu não tenha tido contato pessoal com todos a quem aqui me dirijo, permito-me considera-los como amigos, já que “quem avisa amigo é”. E o aviso que me leva a transmitir-lhes é de transcendental importância, pelo menos para quem creia autenticamente na Santa Igreja Católica. No começo do mês em curso enviei-lhes os ‘links’ para páginas da Internet que veiculavam a declaração da excomunhão de Bento XVI e de João Paulo II, nas quais se encontrava o endereço eletrônico da Igreja Católica Greco-bizantina www.uogcc.org.ua., à qual pertence o Patriarca Elias que a proferiu. Procurando no site, encontrei o texto da carta enviada previamente a Bento XVI, expondo as razões que levariam a questão ao desfecho que infelizmente teve. Não havendo versões portuguesas da declaração de excomunhão e ainda menos do texto da carta, fiz dela uma tradução em nossa língua, que apresento a quem tenha interesse em aprofundar-se no assunto. A quem conheça melhor o difícil idioma ucraniano peço a gentileza de me comunicar insuficiências, imprecisões ou eventuais erros na tradução feita por mim do texto original. Devo dizer que concordo com tudo que nestes textos foi expresso, estando disposto a expor minhas razões a quem quer que seja. Até a próxima oportunidade, se Deus quiser! Luiz Carlos

Українська Правовірна Греко-Католицька Церква

Головна
Актуальне
Відео
Публікації УПГКЦ
Про церкву
Контакти
Форум


Дух Ассижу
Дата публікації: 2010-03-20
Автор: Синод УПГКЦ

Бенедикт XVI, Папа
Рим
Святіший Отче, посилаємо Вам серію документальних фотографій і висловів, які свідчать про т.зв. місію Івана Павла ІІ, яка відкрила Церкву духу поганства, духу Нью Ейдж і духу апостазії. За це велике згіршення і злочин щодо Церкви цей папа мав би бути посмертно екскомунікований, а не беатифікований. Відкривання дверей для апостазії через поганство почалося декретом ІІ Ватиканського Собору Nostra Aetate (1965). На цей декрет постійно посилаються всі пропагатори „нового євангелія”, передусім всередині Церкви.
Поставмо ессенціальне запитання: Чи цим декретом ІІ Ватиканський Собор відкрив двері синкретизму з поганством? Плоди дають відповідь: Так, відкрив. В цьому випадку цілий Собор є неправдивим, бо виступив проти цілої 2-тисячолітньої традиції Католицької Церкви і проти суті цілого Святого Письма. Якщо хочемо зберегти християнське вчення про непомильність Собору, то треба авторитетно довести і проголосити, що дійшло до зловжиття декрету через нечіткі формуляції. На жаль, папа Іван Павло ІІ своїми вчинками підтвердив погану інтерпретацію Nostra aetate.
шиною є апостатичний жест в Ассижі 1986 і 2002рр. Те, що не йдеться про випадкову помилку, підтверджують і жести, які передували і слідували після Ассижу і таким чином внесли великий хаос до цілої Церкви.
По цілому світі поширився цей апостатичний дух, який не пощадив навіть монастирів. Замість свідоцтва про Ісуса, єдиного Спасителя, і про спасіння душ від вічної погибелі через навернення і покаяння, була прокладена протилежна дорога, дорога апостазії!
Плодами цієї апостазії всередині Церкви є поширена деморалізація через гомосексуалізм і педофілію, яка заторкнула також ключові місця. Цей дух апостазії спричинив десакралізацію цілої Церкви. Тут не йдеться тільки про поодинокі випадки, але про цілий напрям, який не тільки толерується, але сьогодні йому надається перевага. Це є трагедією. Її має на сумлінні насамперед папа Іван Павло ІІ.
Прихильники синкретизму разом з ліберальними теологами створюють великий тиск, щоб Іван Павло ІІ був за будь-яку ціну якнайшвидше проголошений за святого! Що мають на меті? Його беатифікація по суті буде підтвердженням апостатичної лінії, яку показав своїм поганим прикладом Церкві. Беатифікація і канонізація має бути жестом, який заперечить саму суть Церкви і вже не дозволить правдивого Біблійного покаяння. А це злочин, бо така дорога закінчується в пеклі.
Таке ж критичне ставлення щодо ідолатрії є і в Новому Завіті. 2000 років ціла християнська традиція також відстоювала цю основну вимогу правдивого відношення до Бога.
Сучасна Церква несе головну відповідальність за моральний розклад Європи, Америки та інших народів. Закони про гомосексуалізм в Євросоюзі має на сумлінні відпала католицька ієрархія. Тому в сучасній добі Бог вимагає від нас найосновнішу річ – покаяння. Церква мусить відвернутися від фальшивої пошани до поганства і від духа невіри, поєднаного з т.зв. історично-критичною теологією. Церква в сучасній добі повинна чинити покаяння, тобто спрямувати усі сили на суть – на навернення і наслідування Господа Ісуса Христа.
Святіший Отче, якщо дасте себе зманіпулювати великим тиском, який на Вас здійснюється, і не відміните заплановану беатифікацію, то і на Вас ляже кара Божої екскомуніки за єдність з іншим євангелієм (пор. Гал.1,8-9). Оцим відкрито, перед цілою Церквою, самі себе відділите від Христа, виключите з Церкви і на Вас ляже Боже прокляття.
Якщо б Ви померли в такому стані нерозкаяння, то будете на віки засуджений. Усвідомте собі, що маєте 83 роки і Церква на Вас дивиться з великою надією, що розпочнете найважливіше – внутрішню обнову Католицької Церкви. Першим кроком до того мусить бути відміна запланованої беатифікації, і навпаки – прилюдне покаяння за жест в Ассижі і за усе згіршення, яке дав Іван Павло ІІ. Цього від Вас сьогодні хоче не тільки Бог, але й кривавляча Церква.

Далі подаємо документальну частину і заключний лист.

(решта тексту з фотографіями можна скачати нижче)

Приєднані файли
Дух Ассижу Скачати Дух Ассижу .DOC 8.7 MB
Українська Правовірна Греко-Католицька церква © 2009-2010.
community.org.ua | video.community.org.ua
Дозволяється використовувати матеріали лише за письмовою згодою адміністрації.


Bento XVI, Papa Roma
Enviamo- vos uma série de fotografias documentais e pronunciamentos, os quais testemunham a respeito da assim chamada missão de João Paulo II, a qual abriu a Igreja para o espírito do paganismo, o espírito New Age e o espírito da apostasia. Por este escândalo e crime em relação à Igreja este papa deveria ser excomungado post-mortem, não beatificado. A abertura da portas para a apostasia através do paganismo começou com o decreto do Concílio Vaticano II Nostra aetate (1965). Neste decreto continuamente se baseiam todos os propagadores do “novo evangelho”, antes de tudo no interior da Igreja. Colocamos a interrogação essencial: Abriu o Concílio Vaticano II com este decreto as portas para o sincretismo com o paganismo? Os frutos dão a resposta: Sim, abriu. Neste caso todo Concílio está errado, pois investiu contra a tradição da Igreja Católica duas vezes milenar e contra a essência de toda a Sagrada Escritura. Caso queiramos preservar a doutrina cristã sobre a infalibilidade do Concílio, então é necessário agir com autoridade e declarar que se chegou ao abuso do decreto em virtude de formulações imprecisas. Infelizmente, o papa João Paulo II por suas ações confirmou a má interpretação de Nostra Aetate. Como pinacular apresenta-se o gesto apostático de Assis em 1986 e 2011. O que não foi engano acidental, confirmam os gestos que prevaleceram e se seguiram a Assis, levando desta forma grande caos a toda a Igreja. Por todo o mundo espalhou-se este espírito de apostasia, o qual não poupou nem mesmo os mosteiros. Em vez do testemunho a respeito de Jesus, o único Salvador, e da salvação das almas da eterna perdição através da conversão e da penitência, foi aberto caminho em sentido contrário, a via da apostasia! Frutos desta apostasia no interior da Igreja são o alastramento da desmoralização através do homosexualismo e da pedofilia, que chega até a lugares chaves. Este espírito de apostasia causou a desacralisação de toda a Igreja. Aqui não se trata somente de casos isolados, mas de todo um movimento que não somente se tolera, mas para o qual se deseja hoje a vitória. Isto é uma tragédia. Ela pesa sobretudo na consciência do papa João Paulo II. Adeptos do sincretismo junto com teólogos liberais exercem grande pressão para que, a qualquer preço, João Paulo II seja o mais rápido possível declarado santo! Que têm eles como meta? Sua beatificação será essencialmente uma aprovação da linha apostática que apresentou à Igreja com seu mau exemplo. A beatificação e a canonização serão gestos contradizendo a própria essência da Igreja e já não permitindo verdadeira penitência bíblica. E isto é um crime, pois tal caminho termina no inferno Deus em toda a história da antiga Igreja puniu o povo escolhido pela prevaricação espiritual, ou seja, pelo sincretismo com outras religiões. Este é um traço fundamental de toda a Sagrada Escritura, pois diz respeito ao fundamento da fé. Ou o homem se abre às verdades divinas, ou se inclinará diante das coisas criadas e dos demônios. A mesma atitude crítica a respeito da idolatria está também no Novo Testamento. Dois milênios a tradição cristã também defendeu esta fundamental exigência da justa relação com Deus. Sobre a Igreja de hoje pesa a maior responsabilidade pela decomposição moral da Europa, da América e de outras nações. As leis sobre o homossexualismo na União Européia pesam na consciência da decaída hierarquia católica. Porisso no momento atual Deus pede de nós a mais fundamental das coisas – penitência. A Igreja deve afastar-se do falso respeito do paganismo e do espírito de descrença, unido com a assim chamada teologia histórico-crítica. A Igreja no momento atual está no dever de fazer penitência, quer dizer, concentrar todas as forças na essência – na conversão e no seguimento de Nosso Senhor Jesus Cristo. Santíssimo Padre, caso vos deixeis manipular pela grande pressão que sobre Vós se exerce e não modifiqueis a planejada beatificação, então também sobre Vós pesa o castigo da divina excomunhão por adesão a outro evangelho (Gal. 1,8-9). Pois desta forma, abertamente, diante de toda a Igreja, vos separais Vós mesmo de Cristo, excluí-vos da Igreja e sobre Vós pesa a maldição divina. Caso morrais em tal estado de impenitência, sereis condenado eternamente. Compenetrai-vos que tendes 83 anos e que a Igreja vos olha com grande esperança de que comeceis o mais importante, a renovação interna da Igreja Católica. Primeiro passo para isto deve ser a revogação da planejada beatificação e, ao contrário, a pública penitência pelo gesto de Assis e por todos os escândalos que causou João Paulo II. Isto de Vós quer não apenas Deus, mas também a ensangüentada Igreja.